Життя присвячене освіті
Днями відзначала 95-річний ювілей шанована жителька Жашківщини, непересічна особистість у селі Тетерівка з активною громадянською позицією, ветеран педагогічної праці Олена Федорівна Дудник - Комашко.
ЇЇ поважали колеги та любили учні, адже завжди мала власну думку і життєві принципи. Вагому частину свого життя жінка віддала школі та дітям. Після закінчення Черкаського державного педагогічного інституту, Олена Федорівна у 1956 році розпочала трудову діяльність вчителем математики Сорокотязької середньої школи. А за рік волею долі продовжила вчителювати в Тетерівському освітньому закладі. З молодих літ ювілярка проявила себе, як гарний фахівець та організатор. Тож згодом була призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. А в 1975 році очолила заклад. Працюючи на педагогічних й управлінських посадах, ініціативна, принципова та наполеглива Олена Федорівна приділяла велику увагу розвитку освітньої галузі та інфраструктури. Саме їй в селі завдячують будівництвом нової сучасної школи, яку відкрили в 1977 році і яка функціонує й нині, як Тетерівський ліцей Жашківської міської ради.
Життя Олени Федорівни є прикладом щирої відданості освітянській справі, любові до дітей і відповідальності за майбутні покоління. А багаторічна праця та життєва мудрість заслуговують на глибоку повагу та вдячність. І у свої 95 років місцеві жителі та колишні учні називають її жінкою з вольовим стрижнем і водночас людяним і добрим характером. Тож врахували її побажання щодо публікації тих світлин, де Олена Федорівна трішки молодша. Але краса її душі непідвладна рокам, що підкреслюють люди, які шанують і пам’ятають свою вчительку, директорку, односелицю.
Під час відвідин в день народження староста Тетерівського старостинського округу Ольга Наумчук і депутат Жашківської міської ради і директор ліцею Людмила Наумчук передали вітання ювілярці й від міського голови Ігоря Цибровського.
«Люди такого поважного віку – творці історії Жашківської громади – є прикладом стійкості, натхненної відданої праці і мудрості. Тому шана й повага до таких людей – наш обов’язок – коментує Ігор Цибровський. – Дякую всім, хто поділяє мою позицію та шанує наших довгожителів.»
