⚫️🇺🇦Чорне крило смерті не полишає Жашківщину. Страшна жорстока війна забрала молоде життя нашого земляка – жашківчанина Артема Алексанова.
Чорне крило смерті не полишає Жашківщину. Страшна жорстока війна забрала молоде життя нашого земляка – жашківчанина Артема Алексанова. 📄Алексанов Артем Валерійович народився 20 серпня 1990 року. В 9-місячному віці переїхав з мамою в Жашків, де здобував освіту в міських школах №3 та №5, професійно-технічну спеціальність – в Жашківському ПТУ №38. В дорослому віці Артем став опорою для своєї мами, яка душу вкладала у його виховання та здоров’я. Працював на різних роботах – кирпичному та кінному заводі, інших підприємствах. Останнім місцем його роботи стала КУ «Стадіон Центральний», після чого планував продовжити свій трудовий шлях деінде. Але не склалося. Чоловіка мобілізували попри наявні хвороби. Це стало болісним ударом для мами, але героїчним вчинком самого Артема Валерійовича, який був патріотом, допомагав волонтерам, підтримував військових земляків. Він не стояв осторонь війни і намагався бути корисним в тилу – працював, донатив. А коли мобілізували – став на 🛡захист України.
Солдат Алексанов служив на посаді водія евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти. На жаль
18 березня цього року його серце зупинилося назавжди. Відданий військовій присязі на вірність українському народові Артем Валерійович помер в с. Симони Звягельського району Житомирської області.
Невимовне горе для родини та нашої громади, яка втрачає тих, хто найбільше заслуговував на життя та майбутнє. Разом з громадою висловлюють щирі співчуття мамі Ліні Миколаївні, близьким та друзям міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет, апарат виконкому та відділи Жашківської міської ради.
Немає подвигу великого чи маленького у час оборони України, внесок кожного є цінним і важливим. Як і пам’ять про кожного, хто став на захист України.
Честь і слава Артему Алексанову за службу в ім’я любові до рідної землі!
Вічна пам’ять Артему…
