Лавренюк Олександр з Бузівки став прикладом справжнього патріотизму і відданості Батьківщині (ВІДЕО)
Він зустрів широкомасштабне вторгнення за кордоном, але став Героєм України, довівши синівську любов до рідної землі та відданість українському народу.
Лавренюк Олександр Борисович (23.11.1974 р.н.) – народився у м. Вінниця. Згодом сім’я переїхала у с. Бузівка на постійне місце проживання. Там хлопець пішов до школи, яку закінчив у 1991 році. Здобув спеціальність лісника у Лубенському лісотехнічному коледжі, пройшов строкову службу в армії. Одружився і кілька років мешкав з сім’єю у столиці, а згодом Олександр повернувся в Бузівку, де придбав власне житло та разом з дружиною виховував трьох дітей. Працював свого часу у рибгоспі, фермерських господарствах, у Києві.
З початком антитерористичної операції на сході країни, у 2014 р. Олександр добровільно став у стрій. Лише у 2016 р., після отриманого поранення, був демобілізованим і повернувся до цивільного життя. Згодом чоловік виїхав на роботу в Чехію, де працював з 2021 р. Але звістка про широкомасштабне вороже вторгнення змінила його плани і він свідомо повернувся в Україну, щоб знову стати до зброї. До лав ЗСУ Олександр доєднався навесні 2022 р., підписавши контракт. Воював у різних військах, тримав найскладніші напрямки, був відданим і мужнім воїном, надійним побратимом і вірним сином України. Останнє місце служби старшого сержанта Лавренюка – на посаді гранатометника 4 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
З 24 квітня 2024 р. Олександр вважався зниклим безвісти. І лише нещодавно внаслідок проведеної експертизи ДНК було встановлено факт загибелі воїна 24 квітня минулого року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новомихайлівка Покровського р-ну Донецької обл.
10 жовтня Жашківська громада зустріла Героя-земляка «на щиті» і з заслуженими почестями провела до місця останнього спочинку. Загибель Олександра – непоправна втрата для його родини, друзів, земляків. Поділяють їхнє горе та схиляють голови у скорботі міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет, апарат виконкому та відділи Жашківської міської ради.
Герої не вмирають у першу чергу тому, що своїм подвигом вони виявили найвищу міру любові, віддавши за ближніх своїх найдорожче – власне життя.
Пам'ятаймо, цінуймо, дякуймо та єднаймось у подальшій боротьбі!
Вічна пам'ять і слава Лавренюку Олександру!
