Яцюк Євген – Герой, який назавжди залишиться в наших серцях і пам’яті (ВІДЕО)
Він був безмежно світлою, щирою, життєрадісною та позитивною людиною, але передовсім – патріотом, вірним сином України, за яку віддав найцінніше – життя…
Яцюк Євген Миколайович (6.02.1975 р.н.) – народився в росії, де й минули його дитячі роки. У 1985 р. переїхав з сім’єю на батьківщину тата – у Жашків. Навчався у міській школі №2. Після проходження строкової військової служби пішов працювати водієм у Жашківську ветеринарну лікарню. Потім навчався у Золотоніському ПТУ на крановщика. Але улюбленою справою для Євгена було бджолярство, тому певний час він працював пасічником у місцевому колгоспі «Щорса». Згодом для вдосконалення знань у цій справі здобув професію пасічника у столиці. Своїми знаннями охоче ділився з колегами по ремеслу, утримував і розвивав власну пасіку, був добрим наставником і вчителем для бджолярів-початківців.
У період роботи в Жашківському поштовому відділенні Євген Миколайович зустрів свою долю Оксану Петрівну. Після одруження оселився в с. Леміщиха, де виховував дітей і дбав про сім’ю. Певний час трудився і в міському хлібзаводі. З часом почав займатися підприємницькою діяльністю та реалізовувати хліб і здобу на центральному ринку міста. Всі знали Євгена як веселого та привітного продавця, який і жартом розважить, і добре слово для кожного покупця знайде. Чоловік був й активним учасником художньої самодіяльності. Свою майстерність демонстрував у драматичних жартівливих творах, за що в нагороду отримував гучні оплески та щирі посмішки глядачів. Знаходити позитив у будь-якій ситуації та ділитися ним з людьми було його життєвим кредо. Але попри розважливий характер, Євген був свідомим громадянином і патріотом України.
У період 2015 – 2016 років добровільно взяв участь в антитерористичній операції на сході країни. З початком повномасштабного вторгнення також не став осторонь, добровільно приєднався до лав ЗСУ. На службі був відповідальним, цілеспрямованим, тож невдовзі старший сержант Яцюк був призначений на посаду командира міномета 3 мінометного взводу мінометної батареї 1 механізованого батальйону в/ч А4053. За вагомий внесок у справі захисту суверенітету та територіальної цілісності неодноразово був відзначений подяками, грамотами, а також нагороджений Відзнакою Міністра оборони України «Захисник України», Відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест», нагрудним знаком «Хрест 60-ї окремої механізованої бригади» та Відзнакою «Захисник Донбасу».
Відповідальний воїн та позитивний побратим під час оборони держави мріяв про закінчення війни та возз’єднання з родиною. Але на жаль, ця мрія стала для нього нездійсненною. Війна відібрала його здоров’я, а 20.09.2025 – позбавила земного життя. Серце Євгена зупинилося під час проходження служби у с. Колодязі Краматорського р-ну Донецької обл. Додому старший сержант Яцюк повернувся «на щиті» 3 жовтня. Страшна втрата для усієї громади, разом з якою схиляють голови у скорботі та висловлюють співчуття міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет, апарат виконкому та відділи Жашківської міської ради.
Людина живе доти, поки її пам’ятають. У нашій пам’яті Євген Миколайович назавжди залишиться світлою і позитивною людиною, Героєм, які не вмирають!
Вічна пам’ять Євгену Яцюку…
Навіки слава Герою!
