У Жашкові попрощалися з воїном, який помер повернувшись з ворожого полону (ВІДЕО)
Він пройшов пекло війни та довготривалого полону, повернувся на Батьківщину, але пожити мирним життям судилося недовго…
Солтисюк Віталій Леонтійович (28.12. 1974 р.н.) – народився у м. Жашків, де зростав і навчався в Жашківській загальноосвітній школі №1. Упродовж травня 1993 – грудня 1994 р. проходив строкову військову службу. Певний час мешкав у Києві, але здебільшого в рідному місті.
19 квітня 2022 р. Віталій добровільно став на захист України Служив у в/ч А7014 на посаді кочегара польової лазні групи матеріального забезпечення. Брав участь у боях за м. Мар’їнка Донецької області. 3 серпня 2022 р. під час виконання бойового завдання зник безвісти. У період невідомості родині подякували за мужнього захисника бойовою відзнакою Верховного головнокомандувача ЗСУ – Віталія нагороджено орденом «Сталевий хрест», який урочисто вручили батькові Леонтію Володимировичу 3 березня. Він так і не дочекався новин про свого сина, за місяць відійшовши у вічність. Брат із дружиною продовжували пошуки Віталія, зверталися до всіх можливих інстанцій, не втрачаючи надії та віри. І лише 20 квітня 2023 р. родина отримала офіційне повідомлення про перебування рядового Солтисюка у полоні.
Після нелюдських умов утримання у російських катівнях упродовж 2 років і 6 місяців, 5 лютого 2025 р. наш Герой-земляк нарешті повернувся до України, виснажений, хворий, але живий. Пережиті в неволі тортури відбилися на здоров’ї, тож почалося довготривале лікування та реабілітація. Віталій хотів жити, відвідати рідне місто, могили батьків Але не судилося… 29.07. 2025 року Він раптово помер в лікарні від серцевого нападу.
На жаль, на малу батьківщину Віталій повернувся в домовині, «на щиті», як Герой, якого громада зустріла схиливши голови у скорботі 2 серпня. Поділяють горе родини та висловлюють щирі співчуття міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет, апарат виконкому та відділи Жашківської міської ради.
Обірване життя Віталія – нагадування всім нам про нелюдські злочини, скоєні ворогом, про ціну, яку платить Україна за свою незалежність і перемогу. Рядовий Солтисюк, як і тисячі інших, є прикладом незламності та відданості рідній землі.
Вічна пам’ять і шана Герою-земляку!
Не забудемо! Не пробачимо!
