В Олександрівці до Небесного Легіону провели добровольця Анатолія Вінніка (ВІДЕО)
Сьогодні Жашківська громада зустріла «на щиті» мужнього воїна, який добровільно став на захист України і лишився вірним Батьківщині до останнього подиху.
Віннік Анатолій Васильович (18.06.1982 р.н.) – народився і виріс у с. Озеряни Житомирської обл. Після закінчення школи почав самостійно заробляти на життя, беручи на себе відповідальність за турботу про маму, яка виховувала сина одна. Після проходження строкової служби в СБУ, Толя продовжує трудову діяльність вже автослюсарем. У цій справі поступово розвивається та самовдосконалюється, тому, як спеціаліст високого класу, користується повагою у клієнтів. Дбає про сина Артема від першого шлюбу та будує в Києві особисте життя з нашою землячкою Юлею Остапчук з Олександрівки. Для батьків своєї дружини стає рідним сином, проявляючи увагу, турботу, синівську любов.
З початком повномасштабної війни, подружжя переїздить в Олександрівку, де Анатолій одразу приєднується до добровольчого формування і патрулювання території села. А вже 3 квітня 2022 р. чоловік за власним бажанням мобілізується у 5 окрему штурмову бригаду, демонструючи готовність до бою з ворогом. Після трьох місяців військової підготовки разом з іншими вмотивованими бійцями вирушає на Донецький напрямок, звідки додому приїздить лише за 7 місяців, внаслідок отриманого поранення. Далі знову бої, небезпечні завдання, і так до лютого 2023 р., коли Анатолій отримує складне поранення нижніх кінцівок. Щоб відновитися та повернутися до повноцінного життя йому довелося перенести операцію, пройти лікування та реабілітацію. Тоді наш воїн отримав статус «інвалід війни», що давало йому право не продовжувати військову службу. Але Анатолія це не зупиняло, коли відчув, що має достатньо сил, щоб повернутися, знову визвався добровольцем до захисту Батьківщини. Відтоді солдат Віннік служив на посаді номера обслуги мінометної батареї (120 мм) піхотного батальйону в/ч 7420. І знову добре знайома Донеччина, а згодом Харківщина, де й обірвалося його життя. 12.03.2025 р. Анатолій загинув – внаслідок ураження скидом з ворожого дрону в районі н.п. Кутьківка Куп’янського р-ну. Останній спочинок воїн знайшов в рідному селі своєї коханої Олександрівка, де з ним прощалися усім селом.
Розділяють біль утрати з родиною та висловлюють щирі співчуття міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет, відділи та апарат виконкому Жашківської міської ради.
Честь і слава Анатолію Вінніку!
Вічна пам’ять…
