Зупинилося гаряче серце іще одного мужнього воїна-земляка Бицюка М. (ВІДЕО)
За кожною смертю захисника – ціла історія безповоротного втраченого людського життя, зламана доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших. Осиротіла іще одна родина наших земляків із Соколівки. Війна відібрала здоров’я, а днями й життя рідної людини Миколи Бицюка.
Бицюк Микола Григорович (25.07.1985 р.н.) – народився та виріс у с. Соколівка. Закінчив місцеву школу, під час навчання в якій проявляв себе активним учасником спортивного життя села, був лідером серед однолітків та мав безліч друзів. У 2004 р. був призваний до лав ЗСУ на строкову військову службу, після проходження якої розпочав свою трудову діяльність у Києві. Разом з дружиною виховували та дбали про доньку та сина.
У час повномасштабного російського вторгнення, із квітня 2023 р. Микола за власною волею змінив цивільний одяг на військовий однострій. Служив танкістом-механіком у складі окремої 4 резервної танкової бригади в.ч. А7015. Боронив Харківщину, брав участть у важких боях на Куп’янському напрямку під населеними пунктами Лиман, Борова, Грекова, Солоне. Був сміливим, самовідданим, завжди готовим вступати у бій з противником, користувався повагою та авторитетом не тільки в особового складу підрозділу, а й офіцерського складу.
На жаль, 1 вересня 2024 р. життя Миколи Бицюка обірвалося під час його перебування на мирній території, але це аж ніяк не применшує його подвигу та відданості Батьківщині й українському народові. Бо свідомо став на захист та присвятив своє життя захисту держави.
У глибокій скорботі мати, дружина, осиротілі донька та син, рідні, односельці. Поділяють їхній біль та висловлюють щирі співчуття та вдячність від усієї Жашківської громади міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет та апарат виконкому Жашківської міської ради.
Жодними словами не загоїти рани в душі рідних і близьких. Але світлий спомин про мужнього воїна назавжди в наших серцях.
Вічна пам’ять і слава Миколі Бицюку…
