Війна навіки зупинила життєвий шлях Миколи Гаврилюка (ВІДЕО)
Клята війна вже стільки горя посіяла на нашій землі, що й годі казати. Але її відголоски нагадують про себе знову і знову…
Іще один вірний син українського народу – Микола Гаврилюк – поповнив лави Небесного війська
Гаврилюк Микола Олександрович (28.05.1981 р.н.) – народився та виріс в с. Зелений Ріг, що на Жашківщині. В 1999 р. юнака призвали на строкову службу в калинівський «Ягуар». З того часу Калинівка, що на Вінничині, стала рідним містом для нацгвардійця. Там він зустрів свою долю, придбав із дружиною будинок, вперше взяв на руки своїх дітей. Чоловік жив розміреним життям, був добрим господарем, дбайливим батьком і чоловіком, надійним другом, який не кидав у біді.
Після завершення військового контракту, Микола Олександрович опанував мирну професію на приватному підприємстві «Ларіс», здобув вищу освіту в Уманському педагогічному університеті. Однак повномасштабна війна на території України змінила всі його плани та сподівання. І вже 25 лютого 2022 р. колишній військовий знову свідомо взяв до рук зброю, щоб відбити ворожі наступи, захистити свою сім’ю та свою країну. В період несення служби командир користувався повагою та авторитетом у побратимів, вищого військового керівництва, демонстрував мужність і стійкість, патріотизм і віру в перемогу України, до якої, на жаль, не дожив, але зробив вагомий внесок, щоб її наблизити.
29.08.2023 р. серце відважного нацгвардійця перестало битися. У результаті отриманих травм під час стрілецького бою, мінометного та артилерійського обстрілу противника, в ході виконання бойового завдання в районі н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області, Микола Олександрович помер в міській клінічній лікарні ектреної швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя.
До останнього подиху Микола Гаврилович залишався вірним військовій присязі та рідній Україні. У глибокій скорботі мама, дружина, двоє дітей та дві сестри, з якими розділяють біль втрати та висловлюють щирі співчуття міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет і апарат виконавчого комітету Жашківської міської ради.
Він пішов на небо, щоб ми могли жити далі! Він віддав найцінніше!
Не забудемо! Не пробачимо!
Вічна пам’ять та вічна Слава!
