Заради майбутнього своєї країни М.Польовий пожертвував найціннішим… (ВІДЕО)
Війна, яка увірвалася в наше життя, породила нове покоління героїв – справжніх патріотів, які своїми вчинками творять новітню історію України, але на жаль платять за її вільне та незалежне майбутнє найвищу ціну. Серед таких – Михайло Польовий, якого з гордістю та щемом у серці Жашківська громада провела в останню дорогу 4 липня.
Михайло Петрович Польовий (22.11.1971 р.н.) – народився та виріс у Жашкові, навчався у міських школах №3 та №1. Здобув професійно технічну освіту в училищі №38 у Жашкові, пройшов строкову військову службу в армії, вступив у Київський національний університет ім. Т.Шевченка на гідрогеологічний факультет, який успішно закінчив. Михайло Петрович любив природу, тишу, рибалку та гру на гітарі, тому з часом придбав будинок у с. Одай, що входить до Хижнянського старостинського округу, та із задоволенням там господарював. Але найбільше він, як і його брати, любив Україну, тому в скрутний для Батьківщини час став на захист її цілісності та незалежності.
У серпні 2022 року Михайло Польовий мобілізувався в окремий стрілецький батальйон Черкащини, що входить до лав ЗСУ. Молодший сержант гідно ніс службу, користувався повагою та авторитетом і до останнього подиху лишався вірним Військовій присязі. На жаль, 19.06.2023 під час виконання бойового завдання на Донеччині, Михайло Петрович загинув, засвідчивши геройською смертю свою безмежну любов до України.
У бійця залишилися мама Олена Прокопівна, брат-близнюк Володимир і старший брат Василь, близькі, друзі, однокласники, для яких він назавжди залишиться чудовим сином, братом, вірним, надійним товаришем. Поділяють їхнє горе та висловлюють щирі співчуття з приводу непоправної втрати міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет і апарат виконкому Жашківської міської ради.
Пам’ятатимемо справжнього патріота Михайла з гордістю та щемом у серці! Завдяки таким українським воїнам російське зло неодмінно буде покаране. Дякуємо за подвиг!
Вічна слава та вічна пам’ять М. Польовому…
