Любов до спорту і кіно стали містком до успіху актора із Жашкова – Сергія Шадріна
Сергій Шадрін – володар чорного поясу 1 дан (панкратіон, карате), срібний призер Чемпіонату України з панкратіону, віце-чемпіон турніру "Гладіатори ночі" 2011 рік (ММА), кіноактор (зіграв у 7 повнометражних фільмах та близько 25 серіалах).
Сергій Шадрін народився на Харківщині, та батьки його родом із Жашкова і дитинство своє та юність Сергій провів у Жашкові, тож вважає його рідним містом.
Навчався у школі №1, займався карате з 10 років у Красилівського Віталія Михайловича, пізніше почав відвідувати заняття Дмитра Володимировича Мазура в Дитячо-юнацькому клубі фізичної підготовки, що і досі працює на базі школи:
- Тоді бойові мистецтва були дуже популярні, всі захоплювалися дзюдо, карате і фільми з Ван Дамом. Ми займалися у підвальному приміщенні, яке на той час не було облаштоване належним чином, але горіли бажанням вчитися. А нам і багато не треба було: гирі, штанги, побілені стіни і бажання бути сильними і вправними.
Після закінчення школи мені не вдалося вступити до вищого навчального закладу, але я розцінюю це як доленосний випадок. Я змінив чимало професій, відслужив в армії, оселився у Києві. Дізнався, що мій земляк – Роман Яковенко – очолює Федерацію з панкратіону м.Київ, запитав його чи можна займатися мені – він дав добро. Тільки тоді, у 28 років я пройшов перші змагання (до того їх мало хто організовував), а потім і сам займався тренерською діяльністю та здобував вищу освіту.
У кіно я із 2013 року. Це була мрія дитинства. Жив я з батьками у Жашкові біля кінотеатру «Космос». Тільки-но з’явилися відеомагнітофони і касети з фільмами, від яких такі хлопці, як я, просто фанатіли.
Проживаючи в Києві, я зареєструвався на акторській платформі, надійшла пропозиція знятися в епізоді. Потрібно було спочатку записати на відео монолог. Не знав спочатку, звісно, що воно і з чим його їдять. Після цього мене внесли в базу студії «FILM.UA», знімався у різних кримінальних проектах. Це була чудова нагода 
розвиватися. Потім навчався у людини, яка вже понад 20 років у кіно.
Пройти кастинг по типажу, проби – цей процес потребує підготовки і зусиль. На майданчику буває теж складно – потрібно відігрувати емоційно, щоб глядач повірив – потрібно проживати роль. Хочеш якісної гри – мусиш над собою працювати й розвиватися.
Та професія актора прекрасна тим, що робота твоя ніколи не буде нудною й одноманітною. Приїздиш на майданчик – і ти вже отримуєш задоволення: безліч людей, грим, костюми…. Буває, що літом я бігав у костюмі зайця (вважай, у шубі) 5 годин! Взимку в мороз в одній сорочці знімався. Але від усього отримуєш задоволення! Особливо, якщо ти із режисером на одній хвилі! Не раз окремі сцени ми змінювали просто під час зйомок, відступали від сценарію, вдосконалювали діалоги…
Мені випала честь працювати з чудовими, талановитими режисерами, такими як Заза Буадзе (к/ф «Позивний Бандерас»), Тарас Ткаченко (к/ф «Чорний Ворон»). Знявся нещодавно у фільмі «Максим Оса», режисер – Мирослав Латик. Серіал «Доброволець» про воїнів АТО – режисерував Ахтем Сеїтаблаєв. Польський проект «Ватага» знімали Кася Адамік та Ольга Чадас. У нас багато талановитих, професійних людей у кіно, завдяки їм український кінопродукт з кожним роком стає все якіснішим.
Сергій зауважує – навики спортсмена не раз знадобилися на зйомках, особливо, коли йшлося про бойові, каскадерські сцени. Він мріє про комедійну роль, продовжує працювати над собою, дав собі обіцянку, що ніколи не проміняє Україну на іншу країну, а як тільки випадає нагода – приїздить до Жашкова.
- Навіть, коли їдемо на зйомки і проїждажаємо повз Жашків, я завжди кажу колегам – це моє місто. І від того, що я є його частиною, стає тепло.
