Жашківчани вшанували пам’ять безневинно убитих під час Голодоморів
Британський журналіст, котрий першим наважився на весь світ розповісти про голод в Україні, писав: «Я ніколи не посмію цього забути... Хліборобів, які в снігу на колінах жебрають шматок хліба».
Перечитуючи спогади тих, кому пощастило вижити в голодні роки, сумнівів не залишається: голодомор був штучним, українців навмисне прирекли на масову гибель. В Жашківському районі тільки в 1932-33 роках померло понад 7 тисяч осіб. І це лише приблизні дані, бо достеменно загиблих не рахували. Тим паче, що демографічною ситуацією ніхто не переймався.
Насильницька колективізація, безпідставне розкуркулення, масові хлібовикачки, репресії – усі дії влади були спрямовані на геноцид цілого народу. З усіх утисків, які зазнавав український народ, голодомор – найстрашніша, антилюдська розправа.
Голодомор винищував цілі сім’ї, знелюднював села, відбирав розум – змушуючи батьків їсти своїх дітей. Гнітюча, страшна картина постає в уяві. Та ми мусимо пам’ятати такі факти нашої історії – адже це не повинно повторитися.
Сьогодні жашківчани вшанували пам’ять безневинно убитих, принісши квіти, колоски, яблука та запалені лампадки до пам’ятника «Жорна», встановленому у пам’ять жертв Голодомору.
